Гральний бізнес має стільки готівки, що її достатньо для підкупу чиновників, — Агія Загребельська

Приблизно 70% українців під час локдауну та карантину страждають від різних депресивних розладів, — це за інформацією Міністерства охорони здоров’я. Такі розлади створюють благодатний ґрунт для розвитку різних залежностей, зокрема й гральної.

І хоча протягом 11 років в Україні діяла законодавча заборона на організацію та проведення азартних ігор, але нелегальних місць для такого відпочинку в Україні було багато: на будь-який смак та розмір гаманця. Превалювали зали з автоматами, які ховались за яскравими вивісками «лотерея». На вогник до них зазирали здебільшого небагаті клієнти. Часто в цих закладах можна було побачити дітей, підлітків, пенсіонерів, дорослих під «кайфом», які залишали там всі свої гроші. Страждали від такого стану справ рідні та близькі лудоманів (психологічна залежність від азартних ігор) та державний бюджет, який недоотримував надходження від такої діяльності.

2020 рік став переломним для цього бізнесу: парламент ухвалив Закон «Про гральний бізнес». В 2021-му всі положення закону набирають чинності, через що кардинально змінюються правила гри. Відтепер, щоб розпочати бізнес, пов’язаний з азартними іграми, доведеться купувати дорогі ліцензії, за відсутність яких передбачена кримінальна відповідальність. Домовитись з «кришею» у правоохоронних органах вже не вийде, адже для таких перевертнів у погонах законом передбачене кримінальне покарання.

Про те, скільки коштує ліцензія, коли і скільки грошей азартний бізнес принесе державному бюджету та чи є в законі дієві норми захисту лудоманів, «ФАКТИ» розпитали державну уповноважену Антимонопольного комітету (2015−2019 років), співзасновницю ГО «Ліга антитрасту» Агію Загребельську.

«Доки є ті, хто хоче грати, знайдуться й ті, хто захоче на цьому заробити»

— Донедавна в Україні гральний бізнес працював за власними правилами. Офіційно гральних закладів не існувало, а неофіційно мало не на кожному кроці були місця з яскравими вивісками «лотерея», де всі бажаючі могли спокійно відпочити з азартом. Поліція їх не помічала, а подекуди й самі стражі порядку заходили «розслабитись». Чому так відбувалося?

— Причин кілька. По-перше, сама по собі заборона азартних ігор є неефективною державною політикою стосовно цього адиктивного товару. Будь-яка заборона алкоголю, тютюну або азартних ігор не призведе до зникнення попиту. Доки є ті, хто хоче грати, знайдуться й ті, хто захоче на цьому заробити. Різниця між державами, що заборонили або дозволили азартний бізнес, в тому, хто його контролює: в першому випадку — криміналітет, в другому — держава. Тому це був логічний та очікуваний наслідок запровадженої повної заборони «на азарт».

По-друге, недосконалість законодавства. Навмисно чи ні, проте парламентарі в лотерейному законі залишили лазівки для можливості маскування незаконного грального бізнесу під законний лотерейний. Допустимість подвійного трактування законодавства дозволяла гральним ділкам та чиновникам за необхідності тлумачити його на свою користь.

Третє, звичайно, корупція. Гральний бізнес оперує великою кількістю готівки, якої достатньо, щоб підкупити чиновників різного рівня — від дільничного інспектора до президента. З одного боку, ми постійно чули, що міліція, чи вже згодом і поліція, отримувала свою щомісячну дань з кожних «дверей» грального закладу або автомату. З іншого боку, одного з учасників псевдолотерейного ринку взагалі пов’язували з народним депутатом партії п’ятого президента Петра Порошенка — БПП. Тобто всім це було вигідно: чиновники отримували хороші хабарі, ділки заробляли гроші, гравці мали можливість задовольнити свій попит на азарт. В мінусі залишилися 90% неграючих українців, родини лудоманів та державний бюджет.

— Тривалий час поліція вперто «не помічала» нелегальні гральні салони. Припускаю, що їм за це непогано доплачували. За вашою інформацією, про які суми «відкатів» ішлося?

— Не можу назвати точні цифри, бо все залежало від кількості автоматів та столів у закладі, наявності або відсутності лотерейної «франшизи», регіону, популярності місця, наявності чи відсутності «високих покровителів», а також їх рівня тощо.

— В яку суму оцінювався тіньовий гральний ринок в Україні?

— Екс-міністр фінансів Олександр Данилюк називав цифру 1 мільярд євро на рік. Щоправда, це за мінімальними підрахунками. Думаю, навіть більше. Адже тоді громадські організації нараховували в Україні понад 30 тисяч місць, де можна було нелегально пограти. Зокрема, це були vip-казино, зали гральних автоматів, лото, онлайн-казино тощо. Водночас, офіційно працювало лише 5 тисяч закладів.

«Легалізація — це можливість укрупнитися та усунути маленьких гравців з ринку»

— На вашу думку, чи захочуть гравці цього ринку виходити з тіні, де у них все «куплено» і про все домовлено?

— Скоріше так, аніж ні. Адже останнім часом на ринку постала проблема наявності великої кількості дрібних гравців, що відбирали «хліб» у великих. Та й засилля так званих ганделиків занадто нервувало людей і било по репутації політиків. Отже легалізація — це можливість укрупнитися та усунути маленьких гравців з ринку. Якщо будуть продовжувати працювати гральні заклади без ліцензій, це невигідно великим гравцям, що мають більший політичний вплив та можливості для підкупу.

Тому, думаю, здебільшого працюватимуть саме компанії з ліцензіями.

— Вистачить у поліції інструментів та бажання боротися з нелегалами?

— Їм в цьому допомагатимуть та «мотивуватимуть» їх великі легальні гравці. Тому припускаю, що вистачить!

— Що суттєво змінює ухвалений в минулому році закон?

— Він легалізує всі види азартного бізнесу в Україні. До цього легальним був лише лотерейний. Відтепер законодавчо легітимізовано наступні види діяльності: букмекерська — як у букмекерських пунктах, так і онлайн, казино і онлайн-казино, зали гральних автоматів і онлайн-покер.

За законом, приміром в Києві, казино можна буде відкривати лише в 5-зіркових готелях, де номерів не менше 150. В інших містах такі заклади зможуть розміщувати і в 4,5-зіркових готелях, де номерів не менше 100. Щодо онлайн-казино. Всі оператори повинні мати доменне ім’я в зоні «ua» та зареєстрований сайт, через який вестиметься діяльність.

Вимоги до букмекерської діяльності теж суворі. Так, вона можлива як онлайн, так і офлайн через букмекерські пункти, проте доведеться купувати єдину ліцензію. Мінімальна площа такого букмекерського закладу — 50 м кв.

Також запроваджується регулювання «класичних» лотерей, заборона рекламувати азартні ігри як спосіб швидкого збагачення. Резиденти держави-агресора не матимуть змоги володіти гральними закладами на території України.

Будуть і вікові обмеження для гравців: гральні заклади дозволять відвідувати з 21 року.

— Депутати пропонували карати поліцейських, які «не помічатимуть» нелегальні гральні заклади. Чи співмірне буде це покарання, враховуючи великі «відкати за непомічання» нелегалів?

— За бездіяльність щодо припинення роботи нелегальних гральних закладів поліцейських можна карати навіть тривалими реальними строками ув’язнення. Була б політична воля у держави це робити. Повертаючись до попереднього питання, думаю, вона буде — через зацікавленість у цьому великих гравців.

«Навіть найкращі інструменти з контролю можуть викривити і зробити непрацездатними»

— Для багатьох українців легалізація грального бізнесу стала шоком, адже в їхніх сім’ї є хворі на ігроманію. Законом запроваджується чорний список таких хворих. На ваше переконання, ця норма справді зможе стати дієвою перешкодою для лудоманів?

— Бажаючих пограти повинні будуть перевіряти. Законом дійсно передбачено ведення регулятором — комісією — реєстру людей, яким обмежено доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх. До реєстру комісія або організатор вносять тих осіб, які самостійно або члени їх сімей подали заявку, та кому обмежено відвідування гральних закладів за рішенням суду. Передбачено, що доступ до даних реєстру, які є закритими, матимуть лише регулятор та організатори ігор.

Але яким чином відбуватиметься перевірка бажаючих відвідати гральний заклад, поки ще невідомо, оскільки це не зазначено нормативно. Та чи будуть добросовісно використовувати цей механізм самі організатори ігор, — питання. Саме на них покладається обов’язок недопущення до гри тих, хто не досяг 21-річного віку та щодо яких є обмеження. Проте за надання організатором доступу до гри тих, хто потрапив під заборону, передбачено штраф у розмірі 500 мінімальних зарплат (3 мільйони гривень). Штрафуватиме нечесних бізнесменів вищезазначена комісія.

Лудомани були та залишаються «ласими» клієнтами для гральних ділків. І в цій частині, на жаль, без ефективної роботи електронної системи та державного апарату, без «страху» операторів азартних ігор порушити закон, без кількох показових суворих реакцій на подібні порушення регулятора та правоохоронців навряд чи ми впораємось з цією проблемою. Навіть в країнах, де давно легалізовано азартні ігри, випробувані та вдосконалені регуляторні та контрольні механізми, боротьба з лудоманією досі актуальна.

— Законом запроваджується онлайн-моніторинг роботи гральних закладів, завдяки якому здійснюватиметься контроль за діяльністю організаторів азартних ігор. Чи дієвим буде такий вид контролю?

— Поки зарано про це говорити. В законі передбачений тривалий перехідний період, і ця система може не запрацювати взагалі.

Наскільки вона буде ефективною, також передчасно судити, бо поки що ми не бачили ні технічного рішення, ні детального регламенту її роботи. В розвинених країнах це ефективний інструмент для контролю ринку. Проте особливість України в тому, що навіть найкращі інструменти з контролю можуть викривити і зробити непрацездатними. Тому час покаже.

— 7,5 мільярда гривень легальних доходів має надійти в державний бюджет України від продажу ліцензій. На вашу думку, чи не замала сума?

— Дивіться, вартість ліцензії на відкриття казино — 60 тисяч мінімальних зарплат (360 млн гривень) у Києві та 30 тисяч (180 млн гривень) — в інших містах. Стільки коштує ліцензія на 5 років. Ще доведеться доплатити за обладнання. Так, в 175 мінімальних зарплат (1 млн 50 тисяч гривень) обійдеться стіл з рулеткою, в 90 мінімалок (340 тис. Гривень) — стіл без рулетки, у 6 оцінюють гральний автомат.

П’ятирічна ліцензія для онлайн-казино коштуватиме 6,5 тисячі мінімалок (39 млн гривень). Для започаткування букмекерської діяльності треба придбати ліцензію на 5 років вартістю 30 тисяч мінімальних зарплат. Плюс щорічно 30 тисяч мінімальних зарплат (180 млн гривень) заплатити за кожен букмекерський пункт.

Бажаючим відкрити зали гральних автоматів теж доведеться сплатити — 7,5 тисячі мінімалок (45 млн гривень) за п’ятирічну ліцензію та щорічно 6 мінімальних зарплат (36 тис. гривень) за кожен автомат.

З огляду на ці цифри стає зрозуміло: зібрати закладені в бюджет 7,5 мільйона гривень можна. Чи збере їх Україна — навряд чи. Бо вже 2021 рік, та поки навіть не прийняті ліцензійні умови, не кажучи вже про початок процесу ліцензування.

— Коли він справді запрацює і почне приносити гроші до державної скарбниці?

— Хоч якось запрацює та почне приносити бодай якісь гроші, думаю, в цьому році. Почне працювати ефективно за прикладом розвинених країн та суттєво наповнювати казну не раніше ніж через три-чотири роки.

Читайте также: Игорные салоны — рассадники преступности, — криминалист Анна Маляр

Фото Facebook

367

Читайте нас в Telegram-канале, Facebook
и Twitter

Добавить комментарий